За кермом.
Вирішив написати своє враження про манеру водіння в Україні. Якщо чесно, то був прикро вражений дуже поганим стилем керування на дорогах. Швидкість стабільно дещо більше дозволеного, купа дебільно припаркованих автівок, які ніхто не забирає і чотириполосна автострада стає звичайною двополосною, бо по боках стоїть декілька найрозумніших.

Поїздив на таксі і скалалось таке враження, що народ реально їздить не особливо за правилами, а за відчуттям.
Їзда посередині між смугами, дебільний перехід між смугами, коли захоче, почав їхати зліва і буде там їхати до кінця.
Окремо "сподобались" водії на автоматиці - там просто вижимають повну швидкість, а потім намагаються похапцем тормозити. Іноді вдається. Повороти - це взагалі окремий епізод, коли на повній швидкості входять в поворот і починають тормозити вже під час виконання маневру, або прямо перед поворотом так, що вже не встигають - цікаво подивитись на цих водіїв взимку.
Після багатьох поїздок хотілось просто посередині маршруту вийти з машини і буркнути щось накшталт "Цього разу ви не здали - прийдете на перездачу!"

Позашляховики.
Це окрема проблема наших доріг, коли на них є купа народу, які ментально і фізично не готові їздити на великогабаритних машинах. Там часто тупо відсутнє відчуття машини, швидкості в ній і т.п. Це мабуть відчував кожен, хто колись пересідав з маленької машини на велику - відчуття зовсім інші. Там навіть різне відчуття швидкості і безпеки.

Телефон за кермом - за відчуттям, то це кожна друга машина.
Сюди додається кермування однією рукою і дивна манера викручувати руль знизу, що ніколи не спрацює у екстрених випадках. І отакі якісь дрібнички, які дуже ріжуть око, коли здавав на права в іншій країні.
Тому харківський трагедії я не дивуюсь - це типовий наслідок українського загального бардаку на дорогах та за кермом.


Источникскачать dle 10.5фильмы бесплатно

---